Повертаючись сьогодні додому з дружиною та дитиною в маршрутці стали свідками того, що в нашій державі при такій кількості законів та приписів неможливо контролювати їх виконання.
Річ в тому, що на одній із зупинок до маршрутки зайшло троє молодих людей явно на підпитку після частування "під шашлик".
Один став біля мене і тримав відкриту, вже напівспорожнілу пляшку пива в одній руці та пакет з "голими" шампурами в іншій, другий сів спиною вперед біля водія на підвищенні, а третій лишився стояти напроти мене спершись спиною на двері. Намагаючись знайти гроші по своїх кишенях, відразу нашкребли лише на півтора місця і той що сидів біля водія спробував домовитись доїхати за те що нашкребли, але згодом він взяв у свого друга з пляшкою ще грошей і вистачило на всіх. Лише нагадав водієві, що той має дати решту.
Нібито все нормально, якщо не зважати на їхній стан та алкогольний запах (принаймні навколо мене і людей поруч), на що без натяків зауважила літня бабуся яка сиділа в мене за спиною, що мовляв за такі аромати можна решту і не давати, що вони своїм запахом не поважають інших пасажирів, і що нехай ще подякують водієві за те, що він їх взяв до салону.
Після цього "герой", який розраховувався за проїзд сказав бабусі, що якщо вона така розумна, то чому б їй не їздити на таксі, а не в маршрутках. Бабця виявилася не з пугливих, сказала, що вона і бабуся, і прабабуся і має вже навіть правнуків. На таке зауваження їй щось буркнув хлопець із пляшкою, якому я тихо сказав, що бабуся дійсно права, бо з відкритими алкогольними напоями не можна заходити до громадського транспорту.
Зав'язалася невеличка перепалка, під'єднався той що спирався на двері, мовляв чого я "стартую", що мені треба, під'єднався третій, той що сидів біля водія.. Сказав, що переламає мене навпіл, але вже через півхвилини всі їхали мовчки. Що в нас за люди?..
Ми доїхали до своєї зупинки, спокійно вийшли і вже на пішохідному переході на нас майже не наїхала інша маршрутка, з якої щойно вийшли люди саме перед пішохідним переходом.. Добре, що водій все ж таки побачив, що я підняв руку майже перед самим його обличчям і вчасно зупинився..
Щось не все добре в нашій державі. Навіть на звичайному побутовому рівні.
Після таких випадків виникають питання, для чого приймаються закони, за виконанням яких ніхто не дивиться, і які не виконуються переважною кількістю населення.. Особливо мене цікавить хто і як контролює вживання тютюну та алкоголю в громадських місцях, тому що "кака било - кака єсть".
Таке враження, що "закони створені, щоб їх порушувати". І від таких думок стає сумно за державу, за майбутнє наше і наших дітей.
Сергій Горіченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар